Допоможемо дитині полюбити дитячий садок
Початок відвідування дитиною дошкільного закладу – дуже напружений період, який вимагає від неї перебудови всіх явлень і стосунків з оточуючими людьми, включення її в нову соціальну ситуацію. Процес адаптації до нових умов через низку обставин – вікових особливостей, стану здоров’я, типу нервової системи, стилю виховання, розвитку ігрових, комунікативних навичок тощо — у різних дітей відбувається по-різному. Одні діти легко налагоджують контакти з дітьми і дорослими, пристосовуються до нових вимог, режиму; процес адаптації у них проходить легко й безболісно. У інших зміна соціальних стосунків, умов існування викликають значні труднощі, дитина стає неспокійною, примхливою, замкнутою, тощо. Порушується емоційна рівновага, травмується психіка.
Щоб процес пристосування дитини до нових умов пройшов максимально безболісно, необхідно підготувати її до цього. За кілька тижнів, до того як дитина почне відвідувати дитячий садок, доцільно змінити перебування з нею батьків, спробувати наблизити режим дитини вдома до режиму дитячого закладу, який вона має відвідувати. Краще в перші дні приводити дитину лише на прогулянки, оскільки така ситуація звична для неї, їй легше зорієнтуватися в ній, познайомитись із дітьми та вихователями. Не слід з першого ж дня залишати дитину у дитячому садку до вечора, тривалість перебування її в новому колективі має становити півтори-дві з половиною годин на день і поступово збільшуватись. Але слід пам’ятати про таку особливість дітей, яку можна назвати «зараження емоціями»: почне плакати одна дитина, її «підтримає» інша; дитина, яка щойно почала відвідувати дошкільний заклад, може стати свідком плачу і негативних емоцій інших дітей під час прощання з батьками. Немає сенсу говорити про те, як така ситуація вплине на її настрій. Тому бажано приводити дитину до дитячого садка в другій половині дня, на вечірню прогулянку. Тоді можна звернути її увагу на те, як батьки приходять по дітей, як вони радісно зустрічаються, як діти прощаються одне з одним,
дитина не плаче, але і не грає: вона пригнічена. Такий стан повинен турбувати вихователів не менше, ніж плач або вередування. Батькам такої дитини слід спочатку скоротити час перебування дитини у групі до мінімуму, а домашні умови перебування наблизити до режиму дитячого садка, організувати вправи на розвиток самостійності, щоб дитина навчилась сама обслуговувати себе.
Важливу роль у звиканні до нових умов відіграє можливість принести із собою свої іграшки. Завдяки цьому в дитини підтримується фон упевненості; улюблена знайома іграшка допомагає відвернути увагу від прощання. Здатність почуватись комфортно за відсутності близьких дорослих залежить передусім від психологічного віку дитини. Спочатку дитина пов’язана с матір’ю міцними узами залежності: вона тулиться до мами, вимагає, щоб та завжди була поруч, грається спокійно тільки в її присутності, періодично перевіряє, чи на місці її «зона безпеки». На третьому році життя характер стосунків дитини з батьками змінюється. Дитина менше матір’ю, а прагне певною мірою партнерських взаємин із батьками. З установленням певної дистанції між дитиною та її батьками стає можливим відвідування нею дитячого садка. Проте не в усіх дітей збігаються хронологічний та психологічний вік. Деякі діти і в чотири роки за рівнем розвитку самостійності не можуть перерости період цілковитої психологічної залежності від матері. Другою причиною ускладнень адаптації до умов може бути надмірна чутливість нервової системи, внаслідок чого дитина надто вразлива, хворобливо реагує на будь-яку невизначеність ситуації. Така реакція часто набуває психосоматичного характеру: період адаптації супроводжується частими захворюваннями, поганим самопочуттям.Адаптаційні труднощі можуть виникати і в досить врівноважених та емоційно благополучних дітей. Таким дітям надто важко змінювати ритм і спосіб життя. Їх доцільно починати готувати до дитячого садка заздалегідь. орієнтується на безпосереднє фізичне спілкування з
домовляються про завтрашню прогулянку. Такий позитивний досвід значно полегшує процес адаптації. Буває, що
Усім слід пам’ятати, що жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров'ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки.
У більшості дітей - жертв насильства - з'являються серйозні відхилення в психічному,фізичному розвитку, в емоційній сфері.
Пам’ятка для батьків
1. Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.
2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання – це радість (негативні емоції не сприяють засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.
3. Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.
4. Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення ( грубість породжує грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»
5. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права ( на навчання, відпочинок тощо ) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).
6. Якщо ви помітили, що у дитини «важкий» період, тоді підтримайте її.
7. Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.
8. Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.
9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.
Домашнє насилля
Пам ятка для батьків
Пам ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім я у якій дитина народилася. Завдання обох батьків полягає в тому ,щоб створити в сім ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить їй. Сприймайте дитину як особистість дину, унікальну та неповторну.
Не виражайте частого незадоволення, критика лише породжує антагонізм у стосунках дітей і батьків.
Давайте дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення.
Ніколи не намагайтеся запевнити дитину в тому, що вона погана.
Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
Показуйте приклад позитивних дій та вчинків не на словах, а в конкретних справах.
Насильство над дітьми – це протиправний акт, який забороняється законом. Так, у Сімейному кодексі сказано так: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
Завжди давайте дитині шанс бути кращою.
Пам ятайте, що в сім ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.
ТЕСТ «ЧИ ХОРОШІ ВИ БАТЬКИ» Перша цифра після кожного запитання відповідає ствердженню «так», друга — запереченню «ні», третя означає — «іноді». 1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров'я та фізичний розвиток вашої дитини? (0, 4, 2) 2. Треба чи ні давати дітям гроші на «кишенькові витрати» залежно від їх потреб? (4, 0, 2) 3. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству, хай навіть ця допомога незначна? (4,0,3) 4. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (0, 4, 2) 5. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у суперечці? (5, 0, 3) 6. Чи можуть ваші діти мати від вас секрети? (З, 0, 2) 7. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей? (5, 0,0) 8. Чи легко налагоджуєте ви контакти з приятелями вашої дитини? (4, 0, 2) 9. Чи просите ви пробачення у дитини, якщо несправедливо її покарали? (5,0,3) 10. Чи систематично ви цікавитесь навчанням дитини у школі? (4, 0, І) 11. Чи дотримуєтесь ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу? (4, 0, 1) 12. Чи формуєте ви у своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й гідності? (5,0,0) Тепер підсумуємо. Знайдіть суму. Якщо вона становитиме 50 — ви ідеальні батьки, такі ідеальні, що можна замислитися, чи на всі питання відповідали щиро. 35—45 — ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов'язків перед нею. ЗО—34 — взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які «підривають» ваш авторитет перед дитиною. 25—29 — на жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не почуваються з вами досить добре і просто. 20—24 — ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи. Діти не знають, коли і в чому вони можуть на вас покластися. 19 та менше — маємо надію, що такої суми не набрав ніхто, бо в цьому разі можна лише поспівчувати вашій дитині.
ТЕСТ
«ДІТЕЙ ВИХОВУЮТЬ БАТЬКИ, А БАТЬКІВ?»
Уважно прочитайте питання, спробуйте відповісти на них. На кожне запитання існує три відповіді:
А – можу і завжди так чиню;
Б – можу, але чиню так не завжди;
В – не можу.
Тест доповнить вашу уяву про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей.
Чи можете ви...
1. У будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?
2. Порадитись із дитиною "на рівних"?
3. Зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї?
4. Вибачитись перед дитиною в разі потреби? 5. Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе?
6. Розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі? 7. Поставити себе на місце дитини?
8. Повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасна фея або принц?
9. Завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть образити дитину?
10. Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку?
11. Виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися?
12. Не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину?
13. Встояти проти юнацьких прохань та сліз, якщо впевнені що це каприз?
Підрахуйте бали: А – 3, Б – 2, В – 1.
Від 30 до 39 балів. Це означає, що дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але і пізнати її, ставитись до неї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Іншими словами, ви дієте правильно і можете сподіватися на гарні результати.
Від 16 до 30 балів. Турбота про дитину для вас – першочергове завдання. У вас є риси вихователя, але на практиці ви не завжди буваєте послідовними і принциповими. Іноді ви дуже суворі, іноді навпаки – дуже м'які. Крім того, ви любите компроміси, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини.. Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми з вихованням дитини. У вас не вистачає або знань, або бажання виховати дитину особистістю. Можливо, і першого, і другого. Раджу звернутися по допомогу до спеціалістів – педагогів, психологів, більше читати спеціальної літератури